- розчленувати
- див. розчленовувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розчленувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
пошматувати — у/ю, у/єш, док., перех. 1) Порвати, подерти на шматки. || Роздерти тіло на шматки. || Дуже побити. 2) Розділити, розчленувати, подрібнити (країну, землю і т. ін.) … Український тлумачний словник
розчленований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розчленувати. || розчлено/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розчленовний — а, е. Якого можна розчленувати … Український тлумачний словник
розчленування — я, с. Дія за знач. розчленувати, розчленовувати … Український тлумачний словник
ділити — I (роз єднувати на частини), поділяти, поділити, розділяти, розділити, членувати, розчленовувати, розчленувати, розщеплювати, розщепити, розтинати, розітнути, розбивати, розбити, паювати, шматувати, розшматовувати, розшматувати; роздвоювати,… … Словник синонімів української мови